Сходження на Вест-Пік Чулу 18 Днів

Проживання під час сходження на вершину Чулу-Вест

Під час скелелазіння на Вест-Пік Чулу пропонуються різні варіанти розміщення, починаючи з комфортних готелів або гостьових будинків у Катманду перед походом. Схема АннапурнаТрекери зупиняються в традиційних чайних будиночках або ложах у таких селах, як Пісанг, Мананг та Як Харка. Ці типи чайних будиночків пропонують просте, але комфортне проживання, часто зі спільними кімнатами, простим харчуванням та іноді гарячим душем.

Піднімаючись вище до західного базового табору Чулу приблизно о 4,900m , проживання переміщується до наметових таборів. У базовому та верхньому таборі альпіністи сплять у наметах, наданих туристичним агентством, а харчування забезпечують групи підтримки. Після спроби сходження на вершину альпіністи зазвичай спускаються назад до базового або верхнього табору для ще однієї ночі сходження. Після повернення до Катманду після сходження альпіністи можуть відпочити в комфортабельному готелі.

Транспортування під час сходження на західний пік Чулу

Подорож до вершини Чулу-Вест починається в Катманду, куди можна дістатися численними авіарейсами. З Катманду туристи можуть дістатися до початкової точки походу, Бесісахара, використовуючи різні види транспорту. Місцеві автобуси або туристичні автобуси зазвичай курсують навколо... З 6 до 8 год щоб подолати цю відстань.

Для більш комфортного та швидшого варіанту рекомендується орендувати приватний джип або автомобіль. Або ж мандрівники можуть здійснити переліт до Покхари, а потім доїхати до Бесісахара. З Бесісахара похід продовжується до маршруту Аннапурна, проходячи через село та мальовничі ландшафти, і зрештою призводить до підніжжя західної вершини Чулу.

Найкращий сезон для сходження на західний пік Чулу

Найкращі сезони для сходження на Чулу Вест Пік – весна (березень – травень) та осінь (вересень – листопад). У ці місяці погода загалом стабільна, з ясним небом та помірною температурою, що робить її ідеальною для трекінгу. Весна пропонує прекрасну квітучу флору, а осінь – приголомшливі краєвиди, хоча це найпопулярніший сезон, що призводить до збільшення кількості туристів на стежках. Зима (грудень – лютий) створює труднощі через сильні снігопади та сильний холод, особливо на високих висотах. У сезон мусонів (червень – серпень) зазвичай краще уникати цього сезону, оскільки через сильні дощі можуть виникнути зсуви, а також знизитися видимість.

Їжа під час походу

Під час сходження на західний пік Чулу їжу зазвичай надають у чайних будиночках, розташованих по дорозі. У чайних будиночках мандрівників чекає різноманітна їжа, хоча меню стає більш обмеженим зі збільшенням висоти. Зазвичай це дал бхат (традиційна непальська страва з сочевиці, рису та овочів), локшина, супи, смажений рис та момо (пельмені). Триразове харчування забезпечує енергію, необхідну для походу.

На більшій висоті, особливо в базовому таборі, їжу готує команда підтримки, і вона зазвичай складається з ситних, простих у приготуванні страв, таких як супи, локшина швидкого приготування та рис. Свіжих овочів та фруктів стає дефіцитом у міру підйому, проте їжа залишається поживною та спрямована на забезпечення тепла та енергії для складного сходження. Підтримка водного балансу є надзвичайно важливою, і учасникам трекінгу рекомендується пити багато кип'яченої або очищеної води, чаю або супів.

Складність сходження на західний пік Чулу

Підйом на Західний пік Чулу вважається складною експедицією, яка вимагає як навичок трекінгу, так і альпінізму. Основні труднощі полягають у поєднанні трекінгу на великих висотах та базових навичок альпінізму, необхідних для сходжень. З максимальною висотою 6,419 м (21,055 фута) Висота є важливим фактором. Хоча акліматизація є частиною походу, альпіністи повинні бути готові до наслідків гірської хвороби, таких як головний біль, втома та задишка.

Похід до Чулу-Вест вимагає гарної фізичної підготовки та витривалості. Щоденний похід передбачає довгі години ходьби по нерівній, крутій місцевості, особливо під час підйому до базового табору. Хоча Чулу-Вест не є надзвичайно технічно складним, сходження на вершину передбачає перетин льодовиків, снігових схилів, а також використання альпіністських навичок, таких як використання цих інструментів та керування фіксованими мотузками, необхідних для безпечного сходження.

Погода у високих Гімалаях може бути непередбачуваною. Низька температура, вітер та сніг можуть ускладнити умови сходження, особливо поблизу вершини. Альпіністи повинні бути готові до раптових змін погоди, маючи спорядження, розраховане на екстремальний холод. Похід до західного Чулу зазвичай триває близько 18-21 дня, що вимагає психічної та фізичної стійкості.

Незважаючи на всі ці труднощі, сходження на Західний пік Чулу вважається досяжним для туристів з високим рівнем фізичної підготовки, базовими знаннями альпінізму та попереднім досвідом високогірних трекінгів.